Для турботливих батьків
«Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш, чому вчитися».
Леонардо Да Вінчі
Для турботливих батьків
Приступаючи до розв'язання проблеми опанування дітьми науки життя, я тривалий час міркувала над тим, що я можу запропонувати, сказати батькам, молодим і немолодим людям, які вже до мене 3 роки виховували своїх малят.
Немає нічого легшого, ніж давати поради, теоретично просто й легко робити все, але коли доходить до практики, часто можна розгубитися. Особливо це відчутно в цапі час, з яким так важко крокувати в ногу.
Однак з чогось треба було починати. На батьківських зборах запропонувала батькам виконати два завдання:
-
Складіть список проблем, пов'язаних з Вашими дітьми з точки зору морально-етичного виховання.
-
Згадайте і запишіть ті засоби, до яких Ви зверталися, щоб розв'язати ці проблеми.
Проаналізувавши батьківські відповіді, зрозуміла, що «педагогічний багаж» батьків далекий від бажаного. Порадувало те, що у відповідях було відчутно результати роботи клубу молодої матері «Намистинка», який в ДНЗ працює вже кілька років.
Розмірковуючи над отриманими результатами, намагалася виокремити проблеми спільні, типові для багатьох сімей, скомпонувати (залежно від порушених проблем) групи для індивідуальної роботи з батьками.
Насамперед поставила за мету допомогти усвідомити батькам, що якщо дитина в 3-річному віці має певні проблеми в плані моралі та етики, то у цьому винні ми, дорослі.
Обговорюючи з батьками проблеми родинного виховання, особливу увагу звертаю на традиції української народної педагогіки, в якій завжди панував культ сім'ї, культ Матері, що засвідчував духовний зв'язок поколінь, передачу та успадкування моральної культури. Моральна краса людини або, навпаки, аморальність починається з родини.
Серед найбільш ефективних методів та прийомів особливим успіхом серед батьків користується письмовий журнал «Школа шляхетності».
ШКОЛА ШЛЯХЕТНОСТІ
ШЛЯХЕТНІСТЬ — де висока внутрішня культура людини, що немовби відбивається в її приємній для сторонніх особистій поведінці.
Любі наші матусі і татусі!
Запрошуємо Вас до участі у Школі шляхетності.
Прочитайте самі та розкажіть дітям.
Спробуйте повправляти дітей у шляхетних вчинках.
БУДЬМО ШЛЯХЕТНИМИ!
Чи замислювались ви над тим, що, виховуючи й розвиваючи в дітях почуття гідних людських якостей, бажано спочатку поставити себе па місце дітей у різноманітних життєвих ситуаціях?
Чи замислювались ви, батьки, наскільки важливі для дитини наші вибачення?
Чи траплялось так, що ви були винні перед дитиною й не вибачились? Чому?
Що ви відчуваєте, коли просите у дитини пробачення?
Як ви гадаєте, попросити у дитини пробачення — це обов'язок
чи порив серця і душі?
Ми, дорослі, відповідальні за всі уроки життя, які отримують діти! Тож давайте з гідністю визнавати свої помилки й просити вибачення у дітей!
ШКОЛА ШЛЯХЕТНОСТІ
В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ
Із книги «Як виховати справжню людину»
Десять «Не можна»
Не можна байдикувати, коли всі працюють; ганебно ледарювати, веселитися, коли — ти добре знаєш про це — дорослі не можуть дозволити собі відпочивати.
Не можна сміятися над старістю й старими людьми —-1- це найбільше святотатство; про старість треба говорити тільки с повагою; у світі є три речі, які за жодних умов не можуть бути осміяні, — патріотизм, справжня любов до жінки і старість.
Не можна сперечатися з поважними й дорослими людьми, особливо з людьми похилого віку; не гідно людської мудрості й розсудливості сумніватися в щирості їхніх порад; якщо хочеш висловити якісь сумніви, притримай їх у голові, поміркуй, розсуди, а потім спитай у старшої людини ще раз — спитай так, щоб не образити.
Не можна виражати незадоволення тим, що в тебе немає тієї чи іншої речі... в однолітка твого є, а про тебе батьки не попіклувалися; від своїх батьків ти не маєш права нічого вимагати.
По можна допускати, щоб мати давала тобі те, що вона не дає собі, - кращий шматочок на столі, кращу цукерку, кращу сукню... Вмій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в речі, яку тобі дарують, мати відмовляє собі...
Не можна робити те, що засуджують старші люди, — ні на очах у них, ні деінде; кожний свій вчинок розглядай з точки зору старших людей: що подумають вони; особливо негарно виглядає настирливість, прагнення без потреби нагадувати про себе... Мати і батько ніколи не забувають про тебе...; пам'ятай, що у матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці із собою.
Не можна залишати старшу рідну людину на самоті, особливо матір, якщо в неї нема нікого, крім тебе; у радісні дні, свята ніколи не залишай її саму... Залишати самотнім дідуся, старого батька, навіть якщо і ти вже станеш старим, — це жорстоко, не по-людськи;..
Не можна збиратися в дорогу, не питаючи дозволу й поради у старших людей, особливо у дідуся; не попрощавшись з ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги й не побажавши їм щасливо залишатися.
Не можна сідати обідати, не запросивши старшу людину...; за столом йде духовне спілкування людей; якщо ти зумів вмовити стару людину поїсти з тобою, ти її дужо потішив.
Не можна сидіти, коли стоїть дорослий, особливо людина похилого віку, особливо жінка; не чокай, доки з тобою привітається старша людина, ти маєш першим привітати її, зустрічаючись, а прощаючись, побажати доброго здоров'я.
У цих правилах етикету — повага до людської гідності...
АБЕТКА "Жити серед людей"
Формування краси людських стосунків.
А — авторитет,
Б — бережливість
В — ввічливість, взаємодопомога, вірність
Г — гордість
Д — доброта, дбайливість
Є — єдність '
Ж — жертовність
3 — завзятість
І — інтелектуальність
К — краса душі
Л — любов, людяність
М — милосердя, мудрість
Н — ніжність
О — обережність
П — правдивість, повага
Р — рішучість
С — скромність, співчуття
Т — толерантність
У — уважність, уміння пробачати
Ф — фантазія
X — хоробрість
Ч — чуйність
Ц — цнотливість
Ш — шанобливість, шляхетність
Щ — щирість, щедрість
Ю — юридичне обґрунтування вимог .
Я — ясність думок